хазяювати
ХАЗЯЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.
Те саме, що хазяйнува́ти.
Платон нікуди не ходив, хоч кожного вечора тягнули хлопці. – Не можу, знаєте, сам хазяюю... (М. Зарудний);
“Хазяїн, – подумав Павло про Зарубу. – Бач, як про коней турбується? І не скажеш, що він на заводі виріс. Наче він хазяював у селі” (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)