хазяювати

ХАЗЯЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Те саме, що хазяйнува́ти.

Платон нікуди не ходив, хоч кожного вечора тягнули хлопці. — Не можу, знаєте, сам хазяюю… (Зар., На.. світі, 1967, 115);

«Хазяїн,— подумав Павло про Зарубу.— Бач, як про коней турбується? І не скажеш, що він на заводі виріс. Наче він хазяював у селі» (Кучер, Трудна любов, 1960, 16).

Значення в інших словниках

1. хазяювати — хазяюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хазяювати — Господарювати, г. ґаздувати; (коло чого) поратися, клопотатися, порядкувати; (десь) верховодити, урядувати; (без дозволу) нишпорити.  Словник синонімів Караванського
3. хазяювати — див. хазяйнувати  Словник синонімів Вусика
4. хазяювати — [хаз'айуватие] -йуйу, -йуйеиш  Орфоепічний словник української мови
5. хазяювати — ХАЗЯЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Те саме, що хазяйнува́ти. Платон нікуди не ходив, хоч кожного вечора тягнули хлопці. – Не можу, знаєте, сам хазяюю... (М. Зарудний); “Хазяїн, – подумав Павло про Зарубу. – Бач, як про коней турбується?...  Словник української мови у 20 томах
6. хазяювати — -юю, -юєш, недок. Те саме, що хазяйнувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. хазяювати — ГОСПОДАРЮВА́ТИ (займатися господарством), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше; ГАЗДУВА́ТИ діал. (перев. про сільське господарство). — Накупимо волів та коней та будемо господарювати (І.  Словник синонімів української мови
8. хазяювати — Хазяюва́ти, -зяю́ю, -зяю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. хазяювати — Хазяювати, -зяю́ю, -єш гл. 1) = хазяйнувати 1. Лучче було хазяювати, ніж по дорогах ходити. Рудч. Чп. 87. 2) Распоряжаться. Хазяюй тими грішми. Чуб. II. 380. Нехай чорт кіньми оре, а дівками хазяює. Ком. Пр. № 301.  Словник української мови Грінченка