хазяєчка
ХАЗЯ́ЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хазя́йка.
І він усміхнувся: — Ти ж моя,— каже,— хазяєчка кохана! (Вовчок, І, 1955, 117);
— Он ти яка! — бурмотів він.— Наче в казці — з’явилася і все зробила. Хазяєчка з тебе, нівроку!.. (Речм., Весн. грози, 1961, 104).
Словник української мови (СУМ-11)