халамида
ХАЛАМИ́ДА, и, ж., розм.
Те саме, що балахо́н;
// Те саме, що ря́са.
Меткий був дяк, хоч і в халамиді, та учень був меткіший: зразу грюкнув кулаком у вікно і вилетів, як кіт, надвір (С. Васильченко);
Та й чудний же він [о. Василь]. Як вирядиться було у нову свою халамиду (так він узивав), примаже височки оливою, візьме парасоль у руки – ну прямо реготатися з нього, та й тільки (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)