халамидро
ХАЛАМИ́ДРО, а, с., розм.
Те саме, що халами́дник.
– Та чий він? – питалися кругом. – Федько, Івана типографчика син. Халамидро, звісне. – Ну й пробий голова .. Ач яке виробляє! Ах ти ж боже наш! (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)