хамовито
ХАМОВИ́ТО, розм.
Присл. до хамови́тий.
– Я, можна сказати, одряхлів тільки духом, але не брюхом [черевом], – хамовито повідомив Геннадій. – Шлунок у мене – пошли, доле, кожному молотнику! Жорна! (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)