хамовито
ХАМОВИ́ТО, розм. Присл. до хамови́тий.
— Я, можна сказати, одряхлів тільки духом, але не брюхом [черевом], — хамовито повідомив Геннадій. — Шлунок у мене — пошли, доле, кожному молотнику! Жорна! (Вол., Місячне срібло, 1961, 92).
Словник української мови (СУМ-11)