хамовитий

ХАМОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до хамства (у 2 знач.); зухвалий, грубий, нахабний.

— Ах, герой! Чорна робота йому не по плечу, — дратувався Андрій. — Хамовитий хлопець. Доведеться скрутити (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 93).

Значення в інших словниках

1. хамовитий — хамови́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. хамовитий — див. грубий; нахабний  Словник синонімів Вусика
3. хамовитий — ХАМОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до хамства (у 2 знач.); зухвалий, грубий, нахабний. – Ах, герой! Чорна робота йому не по плечу, – дратувався Андрій. – Хамовитий хлопець. Доведеться скрутити (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
4. хамовитий — -а, -е, розм. Схильний до хамства (у 2 знач.); зухвалий, грубий, нахабний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хамовитий — ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл.  Словник синонімів української мови