1. Словник української мови в 11 томах

хамовитий

ХАМОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до хамства (у 2 знач.); зухвалий, грубий, нахабний.

— Ах, герой! Чорна робота йому не по плечу, — дратувався Андрій. — Хамовитий хлопець. Доведеться скрутити (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хамовитий — хамови́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. хамовитий — див. грубий; нахабний Словник синонімів Вусика
  3. хамовитий — ХАМОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до хамства (у 2 знач.); зухвалий, грубий, нахабний. – Ах, герой! Чорна робота йому не по плечу, – дратувався Андрій. – Хамовитий хлопець. Доведеться скрутити (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. хамовитий — -а, -е, розм. Схильний до хамства (у 2 знач.); зухвалий, грубий, нахабний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хамовитий — ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл. Словник синонімів української мови