хамлюга

Значення в інших словниках

1. хамлюга — хамлю́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота лайл. Орфографічний словник української мови
2. хамлюга — див. грубий; нахабний; хам Словник синонімів Вусика
3. хамлюга — ХАМЛЮ́ГА, и, ч. і ж., розм., лайл. Збільш. до хам і ха́мка. – Я тоді до нього: “Ах ти ж, хамлюга. сукин син! Та чи в тебе хліба немає, чи грошей, щоб купити, що ти з-за такої погані гріха на душу береш?” (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
4. хамлюга — -и, ч. і ж., розм., лайл. Збільш. до хам і хамка. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хамлюга — I. НАХА́БА (той, хто діє, поводиться зухвало, безцеремонно), ЗУХВА́ЛЕЦЬ, НАХА́БНИК рідко, БЕЗЧЕ́ЛЬНИК діал.; ХАМ зневажл., лайл., ХАМЛО́ підсил., ХАМЛЮ́ГА підсил., ХАМУ́ЛА підсил. (той, хто поводиться безцеремонно, з викликом, грубо). Словник синонімів української мови
6. хамлюга — Хамлюга, -ги м. ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга. Драг. 115. Словник української мови Грінченка