ханів
ХА́НІВ, нова, нове.
Прикм. до хан; належний ханові.
– Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі́ На вої [воїнів] любії мої, На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)