Словник української мови у 20 томах

хапокниш

ХАПОКНИ́Ш, ша, ч., заст.

Зневажлива назва для особи духовного сану та його дітей.

От проклятий хапокниш! – подумала Мася (про бурсака) (А. Свидницький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хапокниш — -а, ч., заст. Презирливе назвисько духовної особи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хапокниш — Хапокни́ш, -ша м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака). Св. Л. 107.  Словник української мови Грінченка