характерність
ХАРА́КТЕРНІСТЬ, ності, ж., розм.
Властивість за знач. хара́ктерний.
Коли вже деякі кланяються перед батьком за його широку попівську гойність і благородність душі, то, певно, – ще більше матері за її характерність і працьовитість (О. Кобилянська).
ХАРАКТЕ́РНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. характе́рний.
Зарудний, Кравчина і його дружина Марія з “Поеми про море” О. Довженка надовго залишаються в серці глядачів саме завдяки їх надзвичайній характерності (з наук. літ.);
Глибокий ідейний зміст, народність і національна характерність, яскрава музична мова – ось риси, притаманні творчостї Бориса Миколайовича Лятошинського (з наук. літ.);
У гопаку можна побачити рухи, характерні для метелиці, польки чи коломийки. Така калейдоскопічна строкатість рухів нівелює характерність танцю (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)