характерність
ХАРА́КТЕРНІСТЬ, ності, ж., розм.
Властивість за знач. хара́ктерний.
Коли вже деякі кланяються перед батьком за його широку попівську гойність і благородність душі, то, певно, – ще більше матері за її характерність і працьовитість (О. Кобилянська).
ХАРАКТЕ́РНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. характе́рний.
Зарудний, Кравчина і його дружина Марія з “Поеми про море” О. Довженка надовго залишаються в серці глядачів саме завдяки їх надзвичайній характерності (з наук. літ.);
Глибокий ідейний зміст, народність і національна характерність, яскрава музична мова – ось риси, притаманні творчостї Бориса Миколайовича Лятошинського (з наук. літ.);
У гопаку можна побачити рухи, характерні для метелиці, польки чи коломийки. Така калейдоскопічна строкатість рухів нівелює характерність танцю (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- характерність — хара́ктерність іменник жіночого роду від: хара́ктерний розм. характе́рність іменник жіночого роду від: характе́рний Орфографічний словник української мови
- характерність — -ності, ж. Властивість за знач. характерний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- характерність — ХАРА́КТЕРНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. хара́ктерний. Коли вже деякі кланяються перед батьком за його широку попівську гойність і благородність душі, то, певно, — ще більше матері за її характерність і працьовитість (Коб., III, 1956, 53). Словник української мови в 11 томах