харлак
ХАРЛА́К, а́, ч., рідко.
1. Те саме, що харпа́к.
В Мошка таких самих годованців, як він був, ще тепер три в селі, а ось перед місяцем один умер, та й то не такий харлак, як він, а богатир [багатир] на все село (І. Франко);
Мій тато був багатіший, та не свистав у церкві, а ти такий харлак та свищеш (Сл. Б. Грінченка).
2. Те саме, що шка́па.
– А богато [багато] вам треба на коня? – Та коби хоч якого харлака (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)