харлак

ХАРЛА́К, а́, ч., діал.

1. Харпак.

В Мошка таких самих годованців, як він був, ще тепер три в селі, а ось перед місяцем один умер, та й то не такий харлак, як він, а богатир [багатир] на все село (Фр., IV, 1950, 413).

2. Шкапа.

— А богато [багато] вам треба на коня? — Та коби хоч якого харлака (Фр., III, 1950, 69).

Значення в інших словниках

1. харлак — харла́к: — бідняк, жебрак [48] — миршавий, хирлявий, нужденний [21,III] — тут: боягуз; фізично квола людина [45] харлак (21, 439) – “бідняк”,  Словник з творів Івана Франка
2. харлак — харла́к 1 іменник чоловічого роду, істота харпак діал. харла́к 2 іменник чоловічого роду, істота шкапа діал.  Орфографічний словник української мови
3. харлак — див. бідний  Словник синонімів Вусика
4. харлак — ХАРЛА́К, а́, ч., рідко. 1. Те саме, що харпа́к. В Мошка таких самих годованців, як він був, ще тепер три в селі, а ось перед місяцем один умер, та й то не такий харлак, як він, а богатир [багатир] на все село (І.  Словник української мови у 20 томах
5. харлак — харла́к → хирляк  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. харлак — -а, ч., діал. 1》 Харпак. 2》 Шкапа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. харлак — Харлак, -ка м. = харпак. Мій тато був багатіший, та не свистав у церкві, а ти такий харлак, та свищеш. Грин. І. 228.  Словник української мови Грінченка