харківці
ХА́РКІВЦІ, ів, мн. (одн. ха́рківець, вця, ч.; ха́рківка, и, ж.). Те саме, що харків’я́ни.
Словник української мови (СУМ-11)ХА́РКІВЦІ, ів, мн. (одн. ха́рківець, вця, ч.; ха́рківка, и, ж.). Те саме, що харків’я́ни.
Словник української мови (СУМ-11)