харлацтво

ХАРЛА́ЦТВО, а, с., рідко.

Збірн. до харла́к 1.

А тодішні робітники? Що то за хлопці були! Не таке харлацтво, як нині до Борислава лізе (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. харлацтво — харла́цтво іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. харлацтво — -а, с., діал. Збірн. до харлак 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. харлацтво — ХАРЛА́ЦТВО, а, с., діал. Збірн. до харла́к 1. А тодішні робітники? Що то за хлопці були! Не таке харлацтво, як нині до Борислава лізе (Фр., IV, 1950, 8).  Словник української мови в 11 томах