харлацтво

харла́цтво

іменник середнього роду

діал.

Значення в інших словниках

1. харлацтво — ХАРЛА́ЦТВО, а, с., рідко. Збірн. до харла́к 1. А тодішні робітники? Що то за хлопці були! Не таке харлацтво, як нині до Борислава лізе (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
2. харлацтво — -а, с., діал. Збірн. до харлак 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. харлацтво — ХАРЛА́ЦТВО, а, с., діал. Збірн. до харла́к 1. А тодішні робітники? Що то за хлопці були! Не таке харлацтво, як нині до Борислава лізе (Фр., IV, 1950, 8).  Словник української мови в 11 томах