харпацтво

ХАРПА́ЦТВО, а, с., розм.

1. Збірн. до харпа́к.

Пуд золота, даний од сили багатства, Не може рівняться з дрібком од харпацтва (А. Кримський).

2. Бідність, злидні.

Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? (А. Кримський).

Значення в інших словниках

1. харпацтво — харпа́цтво іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. харпацтво — -а, с., розм. 1》 Збірн. до харпак. 2》 Бідність, злидні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. харпацтво — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил.  Словник синонімів української мови
4. харпацтво — Харпа́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. харпацтво — ХАРПА́ЦТВО, а, с., розм. 1. Збірн. до харпа́к. 2. Бідність, злидні. Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? (Крим., Вибр., 1965, 126).  Словник української мови в 11 томах
6. харпацтво — Харпацтво, -ва с. 1) Бѣдность, нищенство. 2) соб. отъ харпак. Ти з своїм загоном пужни сотниківське харпацтво. Стор. II. 254.  Словник української мови Грінченка