хасидизм

ХАСИДИ́ЗМ, у, ч.

Релігійно-містична течія в юдаїзмі, що виникла в Україні серед єврейської бідноти.

Хасидизм, який виник у ХVІІІ ст. на Україні в містечку Межибожі, орієнтується на каббалу (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. хасидизм — хасиди́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хасидизм — -у, ч. Релігійно-містична течія в іудаїзмі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хасидизм — Містичний напрямок в юдаїзмі, засновником якого був Баал Шем Тов з Поділля, відомий під іменем Бешт; поширився у XVIII cт. переважно серед бідних верств євр. населення України, Польщі, Литви, Угорщини та Румунії; основою доктрини...  Універсальний словник-енциклопедія
4. хасидизм — ХАСИДИЗМ — єврейська релігійно-містична течія, що виникла в Сх. Європі на поч. XVIII ст., охопивши значну частину Зх. України та терени Білорусі і Литви С. еред суспільно-історичних та духовно-інтелектуальних причин, що спричинили появу X.  Філософський енциклопедичний словник
5. хасидизм — ХАСИДИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-містична течія в іудаїзмі.  Словник української мови в 11 томах