хасидизм
ХАСИДИ́ЗМ, у, ч.
Релігійно-містична течія в юдаїзмі, що виникла в Україні серед єврейської бідноти.
Хасидизм, який виник у ХVІІІ ст. на Україні в містечку Межибожі, орієнтується на каббалу (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хасидизм — хасиди́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хасидизм — -у, ч. Релігійно-містична течія в іудаїзмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хасидизм — Містичний напрямок в юдаїзмі, засновником якого був Баал Шем Тов з Поділля, відомий під іменем Бешт; поширився у XVIII cт. переважно серед бідних верств євр. населення України, Польщі, Литви, Угорщини та Румунії; основою доктрини... Універсальний словник-енциклопедія
- хасидизм — ХАСИДИЗМ — єврейська релігійно-містична течія, що виникла в Сх. Європі на поч. XVIII ст., охопивши значну частину Зх. України та терени Білорусі і Литви С. еред суспільно-історичних та духовно-інтелектуальних причин, що спричинили появу X. Філософський енциклопедичний словник
- хасидизм — ХАСИДИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-містична течія в іудаїзмі. Словник української мови в 11 томах