хасидизм

ХАСИДИЗМ — єврейська релігійно-містична течія, що виникла в Сх. Європі на поч. XVIII ст., охопивши значну частину Зх. України та терени Білорусі і Литви С. еред суспільно-історичних та духовно-інтелектуальних причин, що спричинили появу X., традиційно визначають: розподіли Польщі (1772, 1793, 1795), кризу єврейського самоуправління та розвиток містичного вчення юдаїзму. Вважається, що засадничі принципи X. були розроблені засновником цього руху рабі Ісраелем Баал Шем Товом (1700 — 1760). Найсуттєвіші ознаки X. — послідовний релігійний пантеїзм та віра у взаємозв'язок духовності окремішної людини із транцендентними вимірами буття. Сутність віри для X. — в почуттях та внутрішній свідомості; другорядними стають вивчення Закону та логічне пізнання, яким відводиться інструментальна функція. Згідно з X., емоційне ставлення до віри відкриває людині шлях до вдосконалення себе та світу, наближає її до Бога. Систему філософських поглядів X. сформулював Залман. Питання про засади буття та проблема теодицеї вирішується у традиційному для юдаїзму напрямі. Насамперед головна увага у філософії X. зосереджується на долі конкретної людини. Антропологічна проблематика домінує в усій системі поглядів X О. соба розглядається як джерело активності; здатність визначати для себе життєву мету та досягати її перетворює людину на дієвий чинник світу. Духовний вимір людини співвідноситься із трансцендентним. Етичне вчення X. спирається на теологічні засади. Система суспільно-моральних настанов ґрунтується на сакральних текстах. Серед цих настанов особливо наголошується на значенні любові як однієї з найвищих цінностей, що є дороговказом до Бога. Упокорення є способом вдосконалення здатності любити навіть ворога. Цадик (праведник) — це людина, яка завдяки своїм високим морально-духовним якостям спроможна виконувати функції посередника між Богом та людьми. Філософія X. спрямована на піднесення значущості духовних цінностей та утвердження індивідуальних чеснот людини. Серед проповідників X., що жили на землях Галичини та Зх. і Сх. України, найвідоміший Рабі Нахман з Брацлава (похований в Умані).

З.Швед

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хасидизм — хасиди́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хасидизм — ХАСИДИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-містична течія в юдаїзмі, що виникла в Україні серед єврейської бідноти. Хасидизм, який виник у ХVІІІ ст. на Україні в містечку Межибожі, орієнтується на каббалу (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. хасидизм — -у, ч. Релігійно-містична течія в іудаїзмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хасидизм — Містичний напрямок в юдаїзмі, засновником якого був Баал Шем Тов з Поділля, відомий під іменем Бешт; поширився у XVIII cт. переважно серед бідних верств євр. населення України, Польщі, Литви, Угорщини та Румунії; основою доктрини... Універсальний словник-енциклопедія
  5. хасидизм — ХАСИДИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-містична течія в іудаїзмі. Словник української мови в 11 томах