Значення в інших словниках

  1. хвильовий — [хвиел'овий] м. (на) -вому/-л'оув'ім, мн. -л'оув'і Орфоепічний словник української мови
  2. Хвильовий — Хвильови́й, -во́го (укр. письм.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. Хвильовий — Хвильови́й 1 прізвище Хвильови́й 2 іменник чоловічого роду, істота псевдонім Орфографічний словник української мови
  4. хвильовий — ХВИЛЯ́СТИЙ (про водну поверхню — з хвилями), ХВИ́ЛЬНИЙ, ХВИЛЬОВИ́Й, ХВИЛЬЧА́СТИЙ рідше; РОЗБУ́РХАНИЙ, БРИЖУВА́ТИЙ (укритий брижами); БУРУ́НИСТИЙ, БУРУ́ННИЙ (з бурунами; такий, як бурун). На березі хвилястої Десни.. Стояло місто, оповите в сни (М. Словник синонімів української мови
  5. хвильовий — Хвильовий, -а, -е 1) Волнообразный. 2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка. Левиц. І. 469. Словник української мови Грінченка
  6. хвильовий — ХВИЛЬОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до хви́ля¹ 1. Щоб скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими (з наук.-попул. літ.); // Те саме, що хвиля́стий. Словник української мови у 20 томах
  7. хвильовий — ХВИЛЬОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до хви́ля¹ 1. Щоб скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими (Наука.., 11, 1967, 31); // Те саме, що хвиля́стий. Словник української мови в 11 томах
  8. хвильовий — I -а, -е. 1》 Прикм. до хвиля I 1). || Те саме, що хвилястий. 2》 фіз. Стос. до коливальних рухів у фізичному середовищі. Хвильова природа світла. Великий тлумачний словник сучасної мови