Хвильовий
Хвильови́й 1
прізвище
Хвильови́й 2
іменник чоловічого роду, істота
псевдонім
∗∗∗
хвильови́й 1
прикметник
від: хвиля — водяний вал
хвильови́й 2
прикметник
від: хвиля — хвилина
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвильовий — [хвиел'овий] м. (на) -вому/-л'оув'ім, мн. -л'оув'і Орфоепічний словник української мови
- хвильовий — ХВИЛЬОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до хви́ля¹ 1. Щоб скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими (з наук.-попул. літ.); // Те саме, що хвиля́стий. Словник української мови у 20 томах
- хвильовий — I -а, -е. 1》 Прикм. до хвиля I 1). || Те саме, що хвилястий. 2》 фіз. Стос. до коливальних рухів у фізичному середовищі. Хвильова природа світла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Хвильовий — див. Хвильовий, Микола Григорович Філософський енциклопедичний словник
- хвильовий — ХВИЛЯ́СТИЙ (про водну поверхню — з хвилями), ХВИ́ЛЬНИЙ, ХВИЛЬОВИ́Й, ХВИЛЬЧА́СТИЙ рідше; РОЗБУ́РХАНИЙ, БРИЖУВА́ТИЙ (укритий брижами); БУРУ́НИСТИЙ, БУРУ́ННИЙ (з бурунами; такий, як бурун). На березі хвилястої Десни.. Стояло місто, оповите в сни (М. Словник синонімів української мови
- Хвильовий — Хвильови́й, -во́го (укр. письм.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хвильовий — ХВИЛЬОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до хви́ля¹ 1. Щоб скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими (Наука.., 11, 1967, 31); // Те саме, що хвиля́стий. Словник української мови в 11 томах
- хвильовий — Хвильовий, -а, -е 1) Волнообразный. 2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка. Левиц. І. 469. Словник української мови Грінченка