Хвильовий

Хвильови́й 1

прізвище

Хвильови́й 2

іменник чоловічого роду, істота

псевдонім

∗∗∗

хвильови́й 1

прикметник

від: хвиля — водяний вал

хвильови́й 2

прикметник

від: хвиля — хвилина

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвильовий — [хвиел'овий] м. (на) -вому/-л'оув'ім, мн. -л'оув'і Орфоепічний словник української мови
  2. хвильовий — ХВИЛЬОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до хви́ля¹ 1. Щоб скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими (з наук.-попул. літ.); // Те саме, що хвиля́стий. Словник української мови у 20 томах
  3. хвильовий — I -а, -е. 1》 Прикм. до хвиля I 1). || Те саме, що хвилястий. 2》 фіз. Стос. до коливальних рухів у фізичному середовищі. Хвильова природа світла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Хвильовий — див. Хвильовий, Микола Григорович Філософський енциклопедичний словник
  5. хвильовий — ХВИЛЯ́СТИЙ (про водну поверхню — з хвилями), ХВИ́ЛЬНИЙ, ХВИЛЬОВИ́Й, ХВИЛЬЧА́СТИЙ рідше; РОЗБУ́РХАНИЙ, БРИЖУВА́ТИЙ (укритий брижами); БУРУ́НИСТИЙ, БУРУ́ННИЙ (з бурунами; такий, як бурун). На березі хвилястої Десни.. Стояло місто, оповите в сни (М. Словник синонімів української мови
  6. Хвильовий — Хвильови́й, -во́го (укр. письм.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хвильовий — ХВИЛЬОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до хви́ля¹ 1. Щоб скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими (Наука.., 11, 1967, 31); // Те саме, що хвиля́стий. Словник української мови в 11 томах
  8. хвильовий — Хвильовий, -а, -е 1) Волнообразный. 2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка. Левиц. І. 469. Словник української мови Грінченка