хвильовий
ХВИЛЬОВИ́Й¹, а́, е́.
1. Прикм. до хви́ля¹ 1.
Щоб скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими (з наук.-попул. літ.);
// Те саме, що хвиля́стий.
Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й буряне море (Остап Вишня).
2. фіз. Стос. до коливних рухів у фізичному середовищі.
З надзвичайною швидкістю розвивалася фізична оптика. Стало зрозумілим, що світло являє собою хвильовий процес, було встановлено також, що промені різного кольору відрізняються довжиною хвилі (з наук.-попул. літ.).
ХВИЛЬОВИ́Й², а́, е́, заст., розм.
Прикм. до хви́ля².
Вся його хвильова відвага, що походила швидше з притуплення свідомості, ніж з почуття сили, щезла без сліду (І. Франко);
Знов-таки кажу – може, песимізм мій хвильовий, викликаний поганим самопочуттям (М. Коцюбинський);
Тінь хвильової розгубленості лягла їм на обличчя (І. Кириленко).
Значення в інших словниках
- Хвильовий — Хвильови́й 1 прізвище Хвильови́й 2 іменник чоловічого роду, істота псевдонім Орфографічний словник української мови
- хвильовий — [хвиел'овий] м. (на) -вому/-л'оув'ім, мн. -л'оув'і Орфоепічний словник української мови
- хвильовий — I -а, -е. 1》 Прикм. до хвиля I 1). || Те саме, що хвилястий. 2》 фіз. Стос. до коливальних рухів у фізичному середовищі. Хвильова природа світла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Хвильовий — див. Хвильовий, Микола Григорович Філософський енциклопедичний словник
- хвильовий — ХВИЛЯ́СТИЙ (про водну поверхню — з хвилями), ХВИ́ЛЬНИЙ, ХВИЛЬОВИ́Й, ХВИЛЬЧА́СТИЙ рідше; РОЗБУ́РХАНИЙ, БРИЖУВА́ТИЙ (укритий брижами); БУРУ́НИСТИЙ, БУРУ́ННИЙ (з бурунами; такий, як бурун). На березі хвилястої Десни.. Стояло місто, оповите в сни (М. Словник синонімів української мови
- Хвильовий — Хвильови́й, -во́го (укр. письм.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хвильовий — ХВИЛЬОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до хви́ля¹ 1. Щоб скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими (Наука.., 11, 1967, 31); // Те саме, що хвиля́стий. Словник української мови в 11 томах
- хвильовий — Хвильовий, -а, -е 1) Волнообразный. 2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка. Левиц. І. 469. Словник української мови Грінченка