хвильовий

Хвильовий, -а, -е

1) Волнообразный.

2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка. Левиц. І. 469.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Хвильовий — Хвильови́й 1 прізвище Хвильови́й 2 іменник чоловічого роду, істота псевдонім Орфографічний словник української мови
  2. хвильовий — [хвиел'овий] м. (на) -вому/-л'оув'ім, мн. -л'оув'і Орфоепічний словник української мови
  3. хвильовий — ХВИЛЬОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до хви́ля¹ 1. Щоб скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими (з наук.-попул. літ.); // Те саме, що хвиля́стий. Словник української мови у 20 томах
  4. хвильовий — I -а, -е. 1》 Прикм. до хвиля I 1). || Те саме, що хвилястий. 2》 фіз. Стос. до коливальних рухів у фізичному середовищі. Хвильова природа світла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Хвильовий — див. Хвильовий, Микола Григорович Філософський енциклопедичний словник
  6. хвильовий — ХВИЛЯ́СТИЙ (про водну поверхню — з хвилями), ХВИ́ЛЬНИЙ, ХВИЛЬОВИ́Й, ХВИЛЬЧА́СТИЙ рідше; РОЗБУ́РХАНИЙ, БРИЖУВА́ТИЙ (укритий брижами); БУРУ́НИСТИЙ, БУРУ́ННИЙ (з бурунами; такий, як бурун). На березі хвилястої Десни.. Стояло місто, оповите в сни (М. Словник синонімів української мови
  7. Хвильовий — Хвильови́й, -во́го (укр. письм.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хвильовий — ХВИЛЬОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до хви́ля¹ 1. Щоб скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими (Наука.., 11, 1967, 31); // Те саме, що хвиля́стий. Словник української мови в 11 томах