1. Універсальний словник-енциклопедія

хасидизм

Містичний напрямок в юдаїзмі, засновником якого був Баал Шем Тов з Поділля, відомий під іменем Бешт; поширився у XVIII cт. переважно серед бідних верств євр. населення України, Польщі, Литви, Угорщини та Румунії; основою доктрини х. була кабала, надзвичайно велика роль цадика; ригоризмові й формалізмові рабинського юдаїзму протиставляв прагнення до містичного поєднання з Богом через індивідуальну молитву, що мало дати радість життя і оптимізм; спершу ортодоксальний юдаїзм поборював х., але в XIX ст. злився із ним.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хасидизм — хасиди́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хасидизм — ХАСИДИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-містична течія в юдаїзмі, що виникла в Україні серед єврейської бідноти. Хасидизм, який виник у ХVІІІ ст. на Україні в містечку Межибожі, орієнтується на каббалу (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. хасидизм — -у, ч. Релігійно-містична течія в іудаїзмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хасидизм — ХАСИДИЗМ — єврейська релігійно-містична течія, що виникла в Сх. Європі на поч. XVIII ст., охопивши значну частину Зх. України та терени Білорусі і Литви С. еред суспільно-історичних та духовно-інтелектуальних причин, що спричинили появу X. Філософський енциклопедичний словник
  5. хасидизм — ХАСИДИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-містична течія в іудаїзмі. Словник української мови в 11 томах