хащина
ХАЩИНА́, и́, ж., рідко.
Те саме, що ха́щі.
Не видно ні стежок, ні поодиноких слідів – безлюдна і глуха місцевість. Тихо зітхають непролазні хащини, жарко парують вологі скелі (П. Воронько);
Течи, вода, долинами, Іди, біда, глибинами, У нетрини та хащини До вічної пропащини (з казки).
Словник української мови (СУМ-20)