1. Словник української мови у 20 томах

хащина

ХАЩИНА́, и́, ж., рідко.

Те саме, що ха́щі.

Не видно ні стежок, ні поодиноких слідів – безлюдна і глуха місцевість. Тихо зітхають непролазні хащини, жарко парують вологі скелі (П. Воронько);

Течи, вода, долинами, Іди, біда, глибинами, У нетрини та хащини До вічної пропащини (з казки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хащина — -и, ж., діал. Хащі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хащина — ХАЩИНА́, и́, ж., діал. Хащі. Не видно ні стежок, ні поодиноких слідів — безлюдна і глуха місцевість. Тихо зітхають непролазні хащини, жарко парують вологі скелі (Воронько, Казка.., 1957, 48). Словник української мови в 11 томах
  3. хащина — Хащина, -ни ж. Мелкій густой кустарникъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка