1. Словник української мови в 11 томах

хащина

ХАЩИНА́, и́, ж., діал. Хащі.

Не видно ні стежок, ні поодиноких слідів — безлюдна і глуха місцевість. Тихо зітхають непролазні хащини, жарко парують вологі скелі (Воронько, Казка.., 1957, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хащина — ХАЩИНА́, и́, ж., рідко. Те саме, що ха́щі. Не видно ні стежок, ні поодиноких слідів – безлюдна і глуха місцевість. Тихо зітхають непролазні хащини, жарко парують вологі скелі (П. Воронько); Течи, вода, долинами, Іди, біда, глибинами, У нетрини та хащини До вічної пропащини (з казки). Словник української мови у 20 томах
  2. хащина — -и, ж., діал. Хащі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хащина — Хащина, -ни ж. Мелкій густой кустарникъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка