хвататися
ХВАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко ХВАТИ́ТИСЯ, хвачу́ся, хва́тишся, док., розм.
Те саме, що хапа́тися.
– Ану, вискакуйте по одному! – Марко хватається за клямку, Тимко говорить тихо: – Силою нічого не вийде. Давайте краще по-доброму (Григорій Тютюнник);
Оверко хватається за ножа, ніби хоче просадити когось наскрізь (Ю. Яновський);
[Кость:] Не так зустріла мене мати. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хватилась за віник, потім за рогача... далі залилася гіркими (С. Васильченко);
Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)