хвисьнути

ХВИ́СЬНУТИ, ХВИ́СНУТИ, ну, неш, док., кого, що, чим, по чому, розм.

Однокр. до хви́ськати.

Лейба хвиснув батіжком по коневі й, поїхав вулицею (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. В'їдливий сміх, як батогом, хвисьнув Кузьминчука (М. Рудь).

Значення в інших словниках

1. хвисьнути — хви́сьнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хвисьнути — і хвиснути, -ну, -неш, док., перех. і неперех., чим, по чому, розм. Однокр. до хвиськати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хвисьнути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
4. хвисьнути — ХВИ́СЬНУТИ і ХВИ́СНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., чим, по чому, розм. Однокр. до хвиськати. Лейба хвиснув батіжком по коневі й, поїхав вулицею (Н.-Лев., II, 1956, 85); *Образно. В’їдливий сміх, як батогом, хвисьнув Кузьминчука (Рудь, Гомін.., 1959, 128).  Словник української мови в 11 томах
5. хвисьнути — Хви́сьнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ хвиськати. Хлестнуть. Хвисьнув батогом по конях. Левиц. Пов. 98.  Словник української мови Грінченка