хвисьнути
ХВИ́СЬНУТИ і ХВИ́СНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., чим, по чому, розм. Однокр. до хвиськати.
Лейба хвиснув батіжком по коневі й, поїхав вулицею (Н.-Лев., II, 1956, 85);
*Образно. В’їдливий сміх, як батогом, хвисьнув Кузьминчука (Рудь, Гомін.., 1959, 128).
Словник української мови (СУМ-11)