хвороботворний
ХВОРОБОТВО́РНИЙ, а, е.
Який викликає захворювання, хворобу; патогенний.
Винайдення мікроскопа дало змогу вивчити біологію хвороботворних мікробів, знайти методи боротьби з ними (з наук.-попул. літ.);
Сонячне проміння згубно діє на хвороботворні бактерії, знищуючи їх або затримуючи їх розмноження (з навч. літ.);
Коли до організму потрапляють різні хвороботворні агенти – мікроби, віруси тощо, то проти них і проти вироблюваних ними токсинів організм виробляє антитіла, які знешкоджують ці агенти і зумовлюють стійкість проти інфекційних хвороб – так званий імунітет (з наук.-попул. літ.);
Мед вбиває хвороботворні бактерії і сприяє загоюванню ран (із журн.);
Постійне запалення знижує захисні властивості слизових оболонок, бо фагоцити не можуть очистити легені від хвороботворних мікробів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)