хворовитий
ХВОРОВИ́ТИЙ, а, е.
Те саме, що хворобли́вий.
Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, хворовите лице і вся постать, що гнулась, неначе від непосильного тягаря (М. Стельмах);
Він – поет, отой карликуватий, схожий на старого хлопчика, хворовитий Касян (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)