Орфографічний словник української мови

хворовитий

хворови́тий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хворовитий — див. слабий; хворий  Словник синонімів Вусика
  2. хворовитий — ХВОРОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хворобли́вий. Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, хворовите лице і вся постать, що гнулась, неначе від непосильного тягаря (М. Стельмах); Він – поет, отой карликуватий, схожий на старого хлопчика, хворовитий Касян (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  3. хворовитий — -а, -е. Те саме, що хворобливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хворовитий — ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙ розм., ХОРОБЛИ́ВИЙ розм., ХОРОВИ́ТИЙ діал., ХОРУВА́ТИЙ діал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ (БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ) діал.  Словник синонімів української мови
  5. хворовитий — ХВОРОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хворобли́вий. Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, хворовите лице і вся постать, що гнулась, неначе від непосильного тягаря (Стельмах, І, 1962, 558).  Словник української мови в 11 томах
  6. хворовитий — Хворовитий, -а, -е Болѣзненный.  Словник української мови Грінченка