хворостити
ХВОРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, недок., кого, що, розм.
1. що, заст. Обгороджувати хворостом що-небудь.
2. кого. Бити (перев. хворостиною) кого-небудь; шмагати, хльоскати.
[Гаврило:] Демид слухав-слухав, а далі мах з хати, а Хведір за ним, догнав його надворі та за чуба, та як уволік його в сіни, та як почав батогом хворостити... (М. Кропивницький);
– Дочекались помічника! От нема кому хворостити босонога [босоногого]! – батько посварився на мене пальцем (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)