хворостиння
ХВОРОСТИ́ННЯ, я, с., збірн.
Те саме, що хво́ро́ст.
Петру незграбно змахнув руками, похитнувся і, чіпляючись заскорузлими, неслухняними пальцями за хворостиння повітки, зайшовся сміхом (М. Чабанівський);
Дощ невгавав, шарудів по толевому даху, наче хто стьобав довгим хворостинням (А. Хижняк);
Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)