хворостиння
ХВОРОСТИ́ННЯ, я, с., збірн. Те саме, що хво́ро́ст.
Петру незграбно змахнув руками, похитнувся і, чіпляючись заскорузлими, неслухняними пальцями за хворостиння повітки, зайшовся сміхом (Чаб., Балкан. весна, 1960, 12);
Дощ невгавав, шарудів по толевому даху, наче хто стьобав довгим хворостинням (Хижняк, Килимок, 1961, 13).
Словник української мови (СУМ-11)