Орфографічний словник української мови

хворостиння

хворости́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хворостиння — див. хмиз  Словник синонімів Вусика
  2. хворостиння — ХВОРОСТИ́ННЯ, я, с., збірн. Те саме, що хво́ро́ст. Петру незграбно змахнув руками, похитнувся і, чіпляючись заскорузлими, неслухняними пальцями за хворостиння повітки, зайшовся сміхом (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. хворостиння — -я, с., збірн. Те саме, що хворост.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хворостиння — ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм.  Словник синонімів української мови
  5. хворостиння — Хворости́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хворостиння — ХВОРОСТИ́ННЯ, я, с., збірн. Те саме, що хво́ро́ст. Петру незграбно змахнув руками, похитнувся і, чіпляючись заскорузлими, неслухняними пальцями за хворостиння повітки, зайшовся сміхом (Чаб., Балкан.  Словник української мови в 11 томах
  7. хворостиння — Хворостиння, -ня с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння. Грин. II. 72.  Словник української мови Грінченка