хвостовик
ХВОСТОВИ́К, а́, ч.
Загальна назва спеціальних кінців у деяких деталях машин, інструментах, що служать для закріплення або зчеплення їх з іншими деталями чи механізмами.
– Відломився хвостовик запірного клапана, Ольго Олексіївно, – вуркотливим голосом промовив Зот Зотович (О. Донченко);
Мітчик складається з робочої частини і хвостовика, за допомогою якого він закріплюється під час роботи у патроні чи воротку (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)