хвостовик

Хвостовик, -ка

м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче. Канев. у. Чуб. VII. 399.

Значення в інших словниках

1. хвостовик — хвостови́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хвостовик — ХВОСТОВИ́К, а́, ч. Загальна назва спеціальних кінців у деяких деталях машин, інструментах, що служать для закріплення або зчеплення їх з іншими деталями чи механізмами.  Словник української мови у 20 томах
3. хвостовик — -а, ч. Загальна назва спеціальних кінців у деяких деталях машин, інструментах, що служать для закріплення або зчеплення їх з іншими деталями чи механізмами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хвостовик — ХВОСТОВИ́К, а́, ч. Загальна назва спеціальних кінців у деяких деталях машин, інструментах, що служать для закріплення або зчеплення їх з іншими деталями чи механізмами.  Словник української мови в 11 томах