1. Словник української мови Грінченка

хвостовик

Хвостовик, -ка

м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче. Канев. у. Чуб. VII. 399.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвостовик — хвостови́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвостовик — ХВОСТОВИ́К, а́, ч. Загальна назва спеціальних кінців у деяких деталях машин, інструментах, що служать для закріплення або зчеплення їх з іншими деталями чи механізмами. Словник української мови у 20 томах
  3. хвостовик — -а, ч. Загальна назва спеціальних кінців у деяких деталях машин, інструментах, що служать для закріплення або зчеплення їх з іншими деталями чи механізмами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвостовик — ХВОСТОВИ́К, а́, ч. Загальна назва спеціальних кінців у деяких деталях машин, інструментах, що служать для закріплення або зчеплення їх з іншими деталями чи механізмами. Словник української мови в 11 томах