хвостовик
хвостови́к
-а, ч.
Загальна назва спеціальних кінців у деяких деталях машин, інструментах, що служать для закріплення або зчеплення їх з іншими деталями чи механізмами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвостовик — хвостови́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хвостовик — ХВОСТОВИ́К, а́, ч. Загальна назва спеціальних кінців у деяких деталях машин, інструментах, що служать для закріплення або зчеплення їх з іншими деталями чи механізмами. Словник української мови у 20 томах
- хвостовик — ХВОСТОВИ́К, а́, ч. Загальна назва спеціальних кінців у деяких деталях машин, інструментах, що служать для закріплення або зчеплення їх з іншими деталями чи механізмами. Словник української мови в 11 томах
- хвостовик — Хвостовик, -ка м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче. Канев. у. Чуб. VII. 399. Словник української мови Грінченка