хвостокол

ХВОСТОКО́Л, а, ч.

Риба родини скатів, на хвості якої є великий твердий гострий шип з отруйними залозами; морський кіт.

У Чорному морі на піщаному дні біля берегів зустрічається морський кіт, або хвостокол (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. хвостокол — хвостоко́л іменник чоловічого роду, істота риба  Орфографічний словник української мови
2. хвостокол — -а, ч. Риба, біля хвоста якої є великий твердий гострий шип з отруйними залозами; морський кіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хвостокол — ХВОСТОКО́Л, а, ч. Риба, біля хвоста якої є великий твердий гострий шип з отруйними залозами; морський кіт. У Чорному морі на піщаному дні біля берегів зустрічається морський кіт, або хвостокол (Наука.., 7, 1956, 27).  Словник української мови в 11 томах