1. Словник української мови у 20 томах

хвостокол

ХВОСТОКО́Л, а, ч.

Риба родини скатів, на хвості якої є великий твердий гострий шип з отруйними залозами; морський кіт.

У Чорному морі на піщаному дні біля берегів зустрічається морський кіт, або хвостокол (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвостокол — хвостоко́л іменник чоловічого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
  2. хвостокол — -а, ч. Риба, біля хвоста якої є великий твердий гострий шип з отруйними залозами; морський кіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хвостокол — ХВОСТОКО́Л, а, ч. Риба, біля хвоста якої є великий твердий гострий шип з отруйними залозами; морський кіт. У Чорному морі на піщаному дні біля берегів зустрічається морський кіт, або хвостокол (Наука.., 7, 1956, 27). Словник української мови в 11 томах