хвостокол
хвостоко́л
-а, ч.
Риба, біля хвоста якої є великий твердий гострий шип з отруйними залозами; морський кіт.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвостокол — хвостоко́л іменник чоловічого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
- хвостокол — ХВОСТОКО́Л, а, ч. Риба родини скатів, на хвості якої є великий твердий гострий шип з отруйними залозами; морський кіт. У Чорному морі на піщаному дні біля берегів зустрічається морський кіт, або хвостокол (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- хвостокол — ХВОСТОКО́Л, а, ч. Риба, біля хвоста якої є великий твердий гострий шип з отруйними залозами; морський кіт. У Чорному морі на піщаному дні біля берегів зустрічається морський кіт, або хвостокол (Наука.., 7, 1956, 27). Словник української мови в 11 томах