хвоїна

ХВОЇ́НА, и, ж.

1. розм. Шпилька хвойної рослини; голка (у 3 знач.).

Сонце котилося за ліси. Голубе небо стало ще голубішим і чистішим. Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (П. Загребельний);

// збірн. Гілки хвойного дерева.

2. діал. Сосна.

Значення в інших словниках

1. хвоїна — хвої́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хвоїна — див. голка  Словник синонімів Вусика
3. хвоїна — -и, ж. 1》 розм. Шпилька хвойного дерева. || збірн. Гілки хвойного дерева. 2》 діал. Сосна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хвоїна — ГО́ЛКА (колючка хвойної рослини), ХВОЇ́НА, ШПИ́ЛЬКА. Тимко струсив із сорочки сухі соснові голки (Григорій Тютюнник); Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (П.  Словник синонімів української мови
5. хвоїна — Хвої́на, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хвоїна — ХВОЇ́НА, и, ж. 1. розм. Шпилька хвойного дерева. Сонце котилося за ліси. Голубе небо стало ще голубішим і чистішим. Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (Загреб., Європа 45, 1959, 282); // збірн. Гілки хвойного дерева. 2. діал. Сосна.  Словник української мови в 11 томах