хвоїна
ХВОЇ́НА, и, ж.
1. розм. Шпилька хвойного дерева.
Сонце котилося за ліси. Голубе небо стало ще голубішим і чистішим. Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (Загреб., Європа 45, 1959, 282);
// збірн. Гілки хвойного дерева.
2. діал. Сосна.
Словник української мови (СУМ-11)